Енергія на майбутнє
В Україні будівництво систем накопичення енергії вже є відповіддю на реальну кризу, а не лише амбіційним експериментом. Після масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури країна втратила суттєву частину маневрових потужностей. У цих умовах балансування енергосистеми стало ключовим завданням.
Компанія ДТЕК ВДЕ, один із найбільших приватних інвесторів у ВДЕ в Україні, впродовж року працювала над створенням мережі з шести систем накопичення енергії загальною потужністю 200 МВт, у партнерстві з американською Fluence. Зараз це – найбільший “павербанк” в історії України, покликаний стабілізувати частоту, зменшити ризики відключень і зробити енергосистему більш гнучкою.
Як зазначив генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селищев, поява таких систем – це важливий крок не лише для компанії, а й для держави. За його словами, після масованих атак енергосистема втратила значну частину своєї гнучкості, і саме технології зберігання енергії здатні її відновити. Селищев наголосив, що шість нових об’єктів потужністю від 20 до 50 МВт розташовані у різних регіонах – там, де вони потрібні найбільше. Їхня робота допоможе стабілізувати електропостачання, зменшити ризики аварій і створити підґрунтя для розвитку відновлюваної енергетики, яка залежить від погодних умов і потребує гнучких рішень для балансування.
Олександр Селищев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ
Заступник генерального директора компанії Олег Соловей додає, що ще до початку повномасштабної війни в Україні відчувалася потреба у балансуючих потужностях. Загалом СНЕ можуть мати широкий функціонал. Одні забезпечують потрібну частоту мережі, а інші компенсувати дефіцити потужності в різні години за рахунок того, що накопичили надлишкову електроенергію, в т.ч. від сонячних і вітрових електростанцій.Війна, за його словами, лише прискорила усвідомлення необхідності таких технологій, адже обстріли часто знищували саме маневрові джерела генерації.
«Війна пришвидшила потребу, адже обстріли знищують маневрові потужності», - каже Соловей.
Олег Соловей, заступник генерального директора ДТЕК ВДЕ
Шлях від 1 до 200 МВт
Історія ДТЕК у цій сфері розпочалася ще у 2020 році. Тоді на Запорізькій ТЕС компанія запустила першу в Україні промислову батарею потужністю 1 МВт. На жаль, на сьогодні одномегаватна батарейка в окупації, і співробітники ДТЕК до неї доступу не мають.
Тоді проєкт мав експериментальний характер, але став відправною точкою для розвитку власної компетенції у сфері energy storage. Вона була початком нового напрямку.
«Новий проєкт на 200 МВт у 2024 році став логічним кроком уперед, – каже Михайло Колєсніков, менеджер проєкту ДТЕК ВДЕ. – У пікові періоди будівництва на шести майданчиках працювали до трьох сотень людей. Ми забезпечили укриття на випадок тривог, координували логістику і контролювали безпеку. Попри труднощі з доставкою обладнання, вдалося завершити будівництво у визначені строки».
Михайло Колєсніков, менеджер проєкту ДТЕК ВДЕ
Від моменту ухвалення рішення до введення систем у роботу минуло лише дванадцять місяців. Для енергопроєктів такого масштабу – це фактично рекорд. Вже наприкінці літа всі 6 обʼєктів, у двох областях, були офіційно введені в експлуатацію.
Виробничий марафон
На спецаукціоні на допоміжні послуги, який проводив оператор системи передачі НЕК «Укренерго» у серпні 2024 року, ДТЕК виграв 140 МВт. Після цього проєктування стартувало майже одразу. За словами керівника департаменту інжинірингу Віталія Герасименка, уже у жовтні 2024 року почалася підготовка технічної документації, а перші робочі креслення з’явилися в січні 2025 року. Через обмеження та зміни у вимогах доводилося кілька разів змінювати локації та оновлювати проєкти.
«Головною перевагою нашої команди була здатність швидко адаптуватися до нових умов», – каже він.
Монтаж і пусконалагодження виконувала компанія «Вінд Тех», що входить до Групи ДТЕК.
«Генеральний директор ДТЕК ВДЕ запитав нас, чи зможемо виконати роботи власними силами. Ми погодилися без вагань. Строки були надзвичайно стислі, команда працювала майже без вихідних. Нам важливо було не лише встигнути, а й підготуватися до подальшої експлуатації об’єктів. Ми стежили за моральним станом людей і допомагали уникати вигорання. Це була командна робота, яка довела нашу спроможність реалізовувати масштабні проєкти у рекордні строки», – каже директор «Вінд Тех» Ярослав Храбуст.
Ярослав Храбуст, Директор «Вінд Тех» (праворуч)
В умовах повномасштабної війни змінився підхід до підготовки кадрів. Команда ДТЕК ВДЕ пройшла навчання на об’єктах партнера Fluence за кордоном. Менеджер з технічного обслуговування Олександр Пестрак зазначає, що це дозволило українським фахівцям не лише зрозуміти принцип роботи сучасних систем зберігання енергії, а й адаптувати їх до українських реалій.
«Ми інтегрували рішення для автоматизації відповідно до вимог українського оператора системи передачі. Сьогодні всі шість об’єктів підключені до єдиного диспетчерського центру і працюють під нашим контролем», – каже Пестрак.
Олександр Пестрак, Менеджер з технічного обслуговування (ліворуч)
Як працює батарейка зараз
На кожному майданчику встановлено сотні акумуляторних модулів, об’єднаних у єдину систему. Кожен блок має свій контролер, що стежить за напругою, температурою та станом батарей.
«Ми задавали параметри ідентифікації, аби система могла автоматично визначати стан кожного модуля, – пояснює менеджер з інжинірингу Володимир Макаревич. – Головний сервер керує зарядом і розрядом, регулює частоту, здійснює балансування. Завдяки цьому установка працює як єдиний організм».
Володимир Макаревич, Менеджер з інжинірингу (по центру)
Попри всі труднощі воєнного часу – від нестачі комплектуючих до повітряних тривог – проєкт завершили навіть швидше, ніж планувалося.
«Наша енергія живить життя» – так звучить новий слоган ДТЕК, і це насправді так», – підсумовує Олег Соловей.
Сьогодні системи накопичення енергії стають не лише інноваційними проєктами, вони – необхідна умова стабільності енергетики країни. Їхня роль особливо відчутна під час пікових навантажень, коли споживання зростає або виробництво електроенергії з відновлюваних джерел змінюється. Такі установки допомагають згладжувати коливання, підтримують частоту в мережі й підсилюють надійність енергопостачання для споживачів.
Запуск перших великих СНЕ показав, що балансування енергосистеми може відбуватись не лише за рахунок традиційної генерації, а й завдяки сучасним технологіям зберігання. Це відкриває шлях до поступової модернізації української енергетики – більш стійкої, ефективної й готової до викликів найближчих років.
Дар'я Орлова