Юрій Бауман: Найбільш ймовірний варіант, що  Урядом буде створений новий регулятор, а НКРЕКП ліквідовано

Юрій Бауман: Найбільш ймовірний варіант, що Урядом буде створений новий регулятор, а НКРЕКП ліквідовано

Конституційний суд України визнав неконституційними низку положень Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» ExPro партнер адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» Юрій Бауман пояснює, які правові наслідки може мати це рішення для гравців ринку.

- Які правові наслідки цього рішення для НКРЕКП, для КМУ, для гравців ринку? Якщо максимально спростити, от Оксана Кривенко (голові комісії) треба ще на роботу ходити, чи вже ні?

- Станом на зараз НКРЕКП є діючою юридичною особою. Далі, відповідно до інформації, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставою створення НКРЕКП розпорядчий акт, указ Президента України №694/2014 від 27.08.2014р. Станом на 18 червня 2019р. НКРЕКП в процесі припинення не перебуває. Відтак, Голова комісії та всі її працівники продовжують працювати.

- Як бути з тими рішеннями які приймалися НКРЕКП протягом періоду діяльності щодо регулювання тарифів? Образно кажучи, це все незаконно і можна викинути? А їх рішення, призводили до певних фінансових наслідків (наприклад, розподілялися кошти які на доходили за оплату газу – 8% розподільчим компаніям, а 92% Нафтогазу), як тут бути ?

- Тут цікаво. Станом на зараз нормативно-правові акти прийняті НКРЕКП є чинними. При цьому, Рішення суду про визнання неправомірним нормативно-правового акту або окремої його частини, яке набрало законної сили, тягне за собою недійсність цього акту чи його частини з моменту його прийняття. Далі, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта. Тому потенційні Позивачі не обмежені строками звернення з адміністративними позовами до суду з вимогами про визнання актів прийнятих НКРЕКП нечинними. При розгляді справи №712/8982/17 Верховний суд України зазначив, що в разі оскарження нормативно-правового акту обрахунок строку розпочинається з дня його опублікування у визначеному чинним законодавством порядку. Вказане пояснюється тим, що саме з моменту опублікування нормативно-правового акта особа має реальну можливість дізнатися про його зміст, тобто саме з цього моменту особа могла дізнатись про порушення прав та свобод чи інтересів. Тобто у разі оскарження до суду нормативно-правових актів прийнятих НКРЕКП потрібно буде поновлювати пропущені строки.

Щодо шансів скасувати нормативно-правові акти НКРЕКП, то треба відзначити, що такі шанси є досить високими, оскільки потенційні позивачі у своїх позовах будуть застосовувати концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку нормативно-правових актів НКРЕКП, що базуються на виданні таких актів органом, що був створений в неконституційний спосіб.

- У нас в країні має з 1.07.19р запрацювати новий ринок електроенергії, а для його функціонування необхідний регулятор (від нього залежить встановлення тарифів, контроль за дотриманням правил і тд.). Який вихід з ситуації? Переносити запуск ринку? Які кроки має зробити КМУ, ВР, щоб вирішити ситуацію?

- Щодо діяльності НКРЕКП то тут КС України зайняв достатньо виважену позицію та зазначив, що визнання неконституційними відповідних положень Закону № 1540 матиме правовим наслідком істотні прогалини у законодавстві стосовно порядку організації діяльності Комісії, що може унеможливити її функціонування та виконання нею завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційний Суд України вважає за необхідне відтермінувати втрату чинності цими положеннями для приведення чинного законодавства у цій частині у відповідність із вимогами Конституції України. Як наслідок, Суд відтермінував своє рішення в цій частині до 31 грудня 2019р. Тому, «страна может спать спокойно» до 31 грудня 2019р.

- І що робити далі? Наприклад, Андрій Герус, представник президента в КМУ говорить, що регулятора треба передбачити в Конституції, це треба зміни вносити (а це довго). Які інші варіанти можуть бути (в межах правового поля).

- Так, у своєму Рішення КС України зазначив, що основний Закон України допускає утворення органу державної влади, який здійснюватиме державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як центрального органу виконавчої влади. Відповідно до Конституції України такий орган може бути утворений Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 116 Конституції України). Відповідно до ч. 1. ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України або за пропозиції членів уряду. Найбільш ймовірним є варіант коли Урядом в рамках компетенції буде прийнято рішення про створення нового регулятора, а на виконання рішення КС України буде прийнято рішення про ліквідацію НКРЕКП. Питання в іншому, якщо буде створено новий регулятор то чи буде він правонаступником створеної в неконституційний спосіб НКРЕКП?

З одного боку новостворений орган у випадку якщо він буде правонаступником НКРЕКП успадкує всі головні болі повязані з нелегітивністю нині діючого регулятора, а з іншого боку відмовляючись від проблемної спадщини є ризик того що буде створений правовий вакум коли новий регулятор не зможе попросту застосовувати нормативно-правові акти прийняті в період сумнівної діяльності НКРЕКП.