Сергій Макогон: Співпраця Польщі та України в газовій сфері має великі перспективи

Сергій Макогон: Співпраця Польщі та України в газовій сфері має великі перспективи

Директор зі стратегії та розвитку бізнесу ПАТ«УКРТРАНСГАЗ» Сергій Макогон переконаний, що у Польщі та України є великі можливості для створення крупного регіонального газового ринку та хабу Україна і Польща є партнерами і союзниками. Не виключаючи і газової сфери, де країни виступили єдиним фронтом проти монополії ПАТ «Газпром» і політично заангажованого проекту «Північний Поток-2».

Ринки газу Польщі та України є найбільшими в регіоні, а географічне положення країн створює великі можливості для створення крупного регіонального газового ринку та хабу. Польща щорічно споживає близько 19 млрд м куб, при цьому більш 13 млрд м куб - імпортує.

Вона отримала значні результати в диверсифікації постачання газу: реалізовано проект LNG-терміналу в Свиноусті і почато постачання скрапленого газу. Активно розвивається проект будівництва балтійського трубопроводу, який забезпечує постачання газу з Північного моря в Польщу. Україна також має ряд стратегічних переваг.

У першу чергу, це розвинена інфраструктура магістральних газопроводів і сполучення з 4 країнами ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина і Румунія), а також з РФ, Білоруссю і Молдовою. Через цю інфраструктуру російський газ транзитом потрапляє в країни Західної, Східної та Південної Європи. Україна також володіє великими підземними сховищами газу (ПСГ), обсягом близько 31 млрд м3, які історично використовувалися для покриття пікових потреб європейських споживачів.

ПСГ дозволяють оперативно подавати в систему до 200 млн м3 газу на добу. І, звичайно, варто відзначити, що Україна володіє третіми за розмірами покладами газу в Європі. При цьому Україна також є великим ринком природного газу - щорічне споживання перевищує 30 млрд куб м природного газу (імпортується близько 10-12 млрд куб м). Перелічені можливості створюють перспективи для створення високопродуктивного регіонального ринку газу, який буде об'єднувати різні джерела газу і забезпечувати його оперативне транспортування в потрібні регіони.

Проте, незважаючи на такі грандіозні перспективи, наші країни поки тільки на початку шляху розвитку даних можливостей. Потрібна спільна праця, щодо зняття законодавчих бар’єрів і обмежень, усунення і гармонізації законодавчих актів, створення необхідних економічних стимулів. З моєї точки зору, першими діями могли б стати наступні кроки.

По-перше, це спрощення доступу українських шипперів на польський ринок. Зараз в Україні не потрібно отримувати ліцензію для того, щоб почати операції з імпорту/експорту і оптову торгівлю природним газом. Ліцензія потрібна тільки, якщо компанія починає постачати газ кінцевим споживачам. Фактично для початку оптової торгівлі потрібно тільки підписати договір з TSO. У той же час, за словами українських шипперів, їм дуже складно отримати необхідні ліцензії для того, щоб хоча б мати можливість транспортувати газ по території Польщі навіть без опції його продажу на цьому ринку.

Варто відзначити і вимоги щодо створення запасів газу в ПСГ Польщі. Українські компанії зацікавлені в отриманні можливості купувати газ в Польщі і імпортувати його в Україну. Компанії також зацікавлені в послугах польського LNG-терміналу, але повинні бути значно спрощені умови його використання. Зокрема, можна розглянути створення спеціального тарифу, який би включав в себе послуги LNG-терміналу і транспортування газу до кордону з Україною, при цьому спростивши умови отримання або взагалі виключивши необхідність отримання ліцензій для шипперів, а також не поширювати на них вимоги щодо запасів газу в ПСГ.

По-друге, як було зазначено вище, Україна володіє великими ПСГ, обсягом близько 31 млрд м3, при цьому нині використовується не більше 17 млрд м3, які забезпечують потреби країни в газі в зимовий період. Потужності ПСГ дозволяють відбирати до 200 млн м3 газу на день. Варто відзначити, що основні ПСГ знаходяться в безпосередній близькості до українсько-польського кордону межі і точки з'єднань з ГТС Польщі. Це відкриває великі можливості для забезпечення безпеки поставок за рахунок використання українських ПСГ. Варто також врахувати, що вартість послуг українських ПСГ в 5-8 разів дешевше польських. Зараз вартість циклу зберігання газу в українських ПСГ складає порядку 0,6 € / МВт-год. Для зберігання газу в українських ПСГ польській компанії немає необхідності отримувати ліцензії. Необхідно лише підписати договір на транспортування та зберігання оператором ГТС та ПХГ України. Окрім того, доступна послуга “customs warehouse”, що дозволяє не платити кошти та митні збори у випадку тимчасового зберігання газу в Україні на протязі 3 років. Однак, є проблема, що тарифи на вхід і вихід для ГТС Польщі та України, які значно збільшують вартість послуг для шипперів. Український оператор пропонує вирішити цю проблему на своєму шляху через введення дисконтних тарифів на транспортування газу від кордону до ПСГ і назад. З моєї точки зору, з польського боку одним із рішень було б ввести додаткову точку входу в польську ГТС, через яку забезпечувався б доступ до українських ПСГ з тарифом рівним тарифам входу/виходу до польських ПСГ, що забезпечувало дотримання рівних умов доступу до польських і українських сховищ. Спрощений і недорогий доступ до українських ПСГ значно поліпшить не тільки безпеку поставок в Польщу, але й посилив би позиції LNG терміналу, оскільки ефективна робота терміналу залежить від наявності потужностей для зберігання газу.

По-третє, єдиний балансуючий ринок і єдиний ринок газу. Наступним кроком, було б створення об’єднаного ринку газу. Об'єднання дозволило б консолідувати ліквідність двох ринків, зібравши разом постачальників і покупців двох ринків. Інтеграція регіональних ринків - це загальна тенденція: зараз відбувається створення єдиного ринку в Німеччині, Франції, країнах Балтії.

Звісно, таке об'єднання вимагає великих робіт законодавців, регуляторів і ТСО для гармонізації правил і підходів. Очевидно, що впровадження загальноєвропейських правил може значно спростити цей процес. Одним з важливих тактичних завдань для операторів ГТС двох країн є підготовка до завершення транзитного контракту між «Газпромом» і «Нафтогазом» 1 січня 2020р. Адже «Газпром» постачає газ на південь Польщі через газовимірювалюну станцію (ГІС) Дроздовичі межах контракту між PGNiG і «Газпромом», який діє до 2022р. Якщо Газпром відмовиться підписувати новий контракт на транзит з українським транзитером газу у відповідності з європейським законодавством, то викликає питання, як російський монополіст збирається виконувати свої контрактні зобов'язання перед PGNiG?

З іншого боку, для продовження транспортування газу через ГІС Дроздвичі на кордоні Польщі та України після 01.01.2020р? Оператори ГТС повинні підписати пряму Interconnection Agreement у відповідності з EU Network code on Interoperability and data exchange. UTG і GAZ-SYSTEM ведуть переговори щодо підписанння даної угоди, щозабезпечить безперебійну роботу даного міждержавного газопроводу в січні 2020р.

Співпраця Польщі та України в газовій сфері має великі перспективи. Однак для поступового просування вперед має бути розроблене загальне бачення і план дій для всіх зацікавлених сторін (TSO, Regulators, Ministries).