Пасивність, а не ринкова тенденція, убиває компанії

Пасивність, а не ринкова тенденція, убиває компанії

                                                                                                                                    «Я не хочу, щоб ви сподівалися. Я хочу, щоб ви запанікували.

                                                                                                                                      Я хочу, щоб ви відчули страх, який я відчуваю кожен день.

                                                                                                                                      А потім я хочу, щоб ви почали діяти»

                                                                                                                                      Грета Тунберг

Ці слова сказала найвідоміший екоактивіст планети під час світового економічного форуму в Давосі. В цій доповіді, як і в багатьох інших вона закликала політиків та топ-менеджерів компаній говорити не лише про успіх, але й згадати про невдачі, відверті поразки та ще гірше - про відсутність спроб та цинічне ставлення до екологічних проблем. Мабуть, саме пасивність і небажання сильних світу цього взятися за вирішення важливих проблем несе в собі більші ризики, ніж відверта корупція або протидія сучасним тенденціям.

Яскравим прикладом пасивності і відсутності стратегічного бачення з боку української влади – є її ставлення до атомної енергетики, компанії, в якій працює 37 тис людей та яка на сьогодні виробляє більше половини електроенергії в країні, безвуглецевої енергії!

«Сьогодні кредитна заборгованість по компанії становить 4,5 млрд грн. Становище компанії вкрай складне, дуже складне фінансове становище», - так описав фінансовий стан «Енергоатому» його новий керівник Павло Павлишин, який тільки нещодавно прийняв справи. Незважаючи на таке становище, компанія в повній мірі забезпечує безпеку експлуатації АЕС, але не може бути й мови про фінансування програм розвитку. Ця ситуація виникла не сьогодні. В попередні роки, при попередніх владах фінансування проектів компанії (нових проектів, а не просто поточної діяльності) стримувалося, через що компанія в публічному просторі отримала дефініції «дійна корова енергоринку» до «нелюбиме дитя держави». Так було за попередньої жорстко зарегульованої моделі ринку, така ж тенденція залишилася і в новому ринку. Непомірне ПСО (90%), ноша турботи про населення та про «зелених», багатостраждальні 56 копійок, неможливість виходу в сегмент двосторонніх договорів - це неповний перелік обмежень, в яких можливо існувати, але неможливо розвиватися.

Не буду перераховувати проекти капітального будівництва «Енергоатому», всі вони вимагають досить значного фінансування та залучення кредитного ресурсу, але ще більше вони потребують проактивної позиції держави. Жодна країна світу не зробила економічного ривку вперед, просто живучи за ринковими тенденціями, просто спостерігаючи, всі, хто стали лідерами, не чекали сприятливих умов, вони безпосередньо займалися розвитком власних компаній і самі формували тренди.

Треба віддати належне новій владі. Саме новий склад профільного парламентського комітету під керівництвом Андрія Геруса зрушив з мертвої точки питання боргів «Енергоринку» перед «Енергоатомом», вирішивши не йти класичним українським шляхом списання, а вирішив докапіталізувати компанію. Раніше, така турбота діставалася лише «Нафтогазу» через високу політичну вагу газового питання. Також Герус підтримав ініціативу зниження долі відрахування чистого прибутку компанії у держбюжет. 90% - державі, 10% - компанії! Не треба бути провідним фінансовим аналітиком, щоб здогадатися, що історії успіху світових енергетичних компаній в таких умовах були б просто не можливі. За словами Павлишина, з міністром фінансів Оксаною Маркаровою ведеться діалог про те, щоб знизити долю відрахування до 50%.

На ряду з цим, новий міністр енергетики та навколишнього середовища Олексій Оржель на урядових нарадах говорить про неефективність «Енергоатому», звільняє керівництво, не бачить «атомку» в майбутньому енергоміксі, але саме головне (!) – не пропонує конструктивного, чітко спланованого, поетапного плану розвитку підприємства та величезної галузі, яка стоїть за ним. Хіба користувалися таким безгосподарським підходом Норвегія, коли розвивала Equinor (колишній Statiol), Саудівська Аравія – Saudi Aramco, а Китай – China National Nuclear Corporation? Демократії, монархічні та комуністичні режими турбувалися і турбуються про свої компанії, всіляко сприяють їх розвитку.

Але повернемося до слів підлітка, яка змусила, якщо не панікувати і боятися, то хоча б звернути увагу на себе найбільших світових лідерів, починаючи від Трампа, і закінчуючи Путіним.

«Особисто я проти атомної енергетики, але згідно даних Міжурядової групи експертів по зміні клімату (IPCC – ред.), вона може бути маленькою частиною великого вирішення питання безвуглецевого отримання енергії», - написала Тунберг на своїй Facebook-сторінці 15 березня цього року. Ці слова мають стати в нагоді українським керманичам, як «зеленим», які декларують досягнення цілей сталого розвитку та зменшення викидів вуглекислого газу, так і «промисловцям», які вміло жонглюють показниками росту ВВП.

Дмитро Сидоров