Олег Кирилюк: «Наша держава не має чітких правил і все змінюється із зміною уряду»

Олег Кирилюк: «Наша держава не має чітких правил і все змінюється із зміною уряду»

Олег Кирилюк очолював Державну службу геології і надр з травня 2017 року по вересень 2019 і поділився з ExPro міркуваннями, що можна зробити для того, щоб політика надрокористування в Україні стала ефективнішою.

- Ви понад два роки керували Держгеонадрами, що вдалося зробити?

- Ви ж розумієте що, коли нова людина приходить на керівну посаду, навіть якщо вона зі своєї галузі, то їй для початку треба розібратися в ситуації. Треба розуміти, що все що робиться в Держгеонадрах, потрібно погоджувати з Міністерством, законодавчої ініціативи Служба не має і в повсякденній діяльності постійно залежить від міністерства. Будь-які зміни які потрібно опрацювати, потрібно спочатку узгоджувати з міністром, його заступниками, знаходити якусь помірковану позицію. Коли є певне протистояння працювати складно. При цьому варто мати на увазі, що певне протистояння фактично закладене чинним законодавством.

- Що ви маєте на увазі?

- Є декілька чинників які забирають самостійність Держгеонадр. Зокрема, весь пакет документів для отримання спецдозволу на видобуток спочатку узгоджується і з Службою, а далі з Міністерством. Протягом 15 днів вони можуть подумати і зробити зауваження, погодити, або ні, провести оцінку впливу на довкілля. Потім увесь пакет документів повертається в Службу і ми з ним працюємо. Ми зверталися з ініціативами, щоб таке дублювання функцій прибрати. Як наслідок керівник Держгеонадр більше балансує, виступає в якості комунікатора.

- Щоб спростити цю систему необхідно законодавство змінювати, чи достатньо змінити постанову?

- Зараз, необхідно змінити постанову №615, бо нині коли говорять, що Держгеонадра видає дозвіл на користування надрами, то насправді реальні важелі впливу має профільне Міністерство.

- Цікаво, що на рівні міністра, чи прем’єра про це не говорять, більше концентруючись на діджиталізації...

- До речі, новий прем’єр не тривалий час працював в Держгеонадрах (2014р), та встиг розібратися в основних напрямках, які стосуються сфери користування надрами. Зараз постало питання майбутнього аукціонів Prozorro. Біля півмільярда гривень ми вже отримали до державного бюджету зверх плану. Після зміни уряду всі питання з організацією проведення аукціонів, так би мовити...

Хоча у нас вже підготовлено 7 нафтогазових ділянок. Служба все підготувала, але тут змінився уряд. Питання аукціонів - це досить вдалий проект і його потрібно вводити вже не як пілотний, а на постійній основі. Якщо не прийняти рішення про продовження проекту електронних аукціонів, то фактично в дію вступає стара постанова №594, за якою відновлюються аукціони «з молотком». А вони вже не зовсім відповідають вимогам сьогодення. Хоча, я хочу відзначити, що аукціони «з голосу», які проходили у нас у 2018 році вже виглядали більш цивілізовано, була забезпечена онлайн трансляція, присутність ЗМІ та громадськості.

Переді мною, як керівником Держгеонадр стояло завдання – максимально уникнути людського фактору. Адже пакети документів подаються і вносяться людьми, відповідно виникають ризики. І моїм найбільшим бажанням було, щоб відбувався не тривалий контакт з чиновником. Мене часто запитували, як ви бачите подальшу роботу Служби? Я відповідав: магістральний напрям розвитку - аукціони. Гравці ринку погоджувалися.

Проте для того, щоб повноцінно працювали електронні аукціони, потрібно внести зміни в постанову №615, щодо порядку надання спецдозволів виключно через аукціони. За нині діючими нормами передбачено, що є обставини, коли підприємство чи надрокористувач може отримати спецдозвіл без проведення аукціону.

- Це за угодою про розподіл продукції?

- Ні. Це у випадках якщо підприємство яке хоче отримати спецдозвіл вже провело якісь геологічні роботи, відповідним чином все зареєструвала в Держгеонадрах, визначили запаси, їх прийняли на баланс і як наслідок це дає право їм без аукціону отримати спецдозвіл.

- Зрозуміло, вклали гроші в дослідження і мають певну перевагу…

- Так, але це називається «неконкурентний» спосіб отримання спецдозволу! Все що ми могли зробити, це з початку 2019 року відмовити в отриманні спецдозволів на вуглеводнів. На мою думку, тепер все треба перевести на аукціони і прибрати можливість отримувати спецдозвіл іншим шляхом. Якщо буде прибрано можливість отримати дозволи поза е-аукціонами, то взагалі не буде підстав для розмов про якийсь корупційний вплив на Держеонадра. - Не буде підозр, що от там десь занесли… Купуй на аукціоні і копай… - Так. Завжди можна сказати, що щось не так і оскаржити в суді, але то вже трохи інша історія. - Угоди про розподіл продукції залишаться, чи від них також треба відмовлятися? - Коли ми говоримо про отримання спеціального дозволу на видобуток, то є два шляхи. Один - це аукціон, а другий - це згідно закону «Про розподіл продукції».

У 2018 році ми готували постанову про електронні торги і УРП, ми зробили великий крок щодо відкритості Служби. Такого раніше не було в Україні.

- І чому особливість?

- Аукціон - ділянки до 500 км кв, а УРП – від 500 і вище, але верхньої межі немає. Єдиний був нюанс, для того, щоб провести аукціон нам потрібне було погодження Облрад, а для УРП – ми готуємо ділянку, віддаємо Міжвідомчій комісії, а потім уже безпосередньо погодженням з обласними радами займається Кабмін, чи Комісія. Далі стояло питання шельфу. Ми готували 10 тис км кв під 14 ділянок.

- «Дельфін»?

- Ні. Ми готували шельф під 14 ділянок. У липні минулого року відбулося засідання Кабміну, де були присутні: Асоціація газовидобувних компаній, «Укргазвидобування» (УГВ), «Укрнафта», заступник Голови профільного Комітету парламенту Ольга Белькова та інші гравці. Від Служби ми презентували проект, як залучати видобувні компанії на офшор. Шельф пропонували розділити на 14 ділянок – в кожну ми вкладали певну площу з ресурсами. Кожна виходила приблизно від 600 до 1 тис км. Окрім того, анонсували, що є ділянка 10 тис км, яку ми готові віддати під УРП, але був і є нюанс. АТ «Укргазвидобування» подавалася на отримання 5-ти ділянок, які розташовані в заявлених 10 тис км кв., і відповідно, немає повноцінної площі для інвестора який захоче прийти на умови УРП.

- Чому?

- Ми готували такі ділянки, щоб компанія могла зайти і було зручно працювати, а УГВ викроювала, то тут шматок, то там. За великим рахунком, це ощадливість. Держава не повинна таким займатися, проте по факту - це потужна держкомпанія. Наразі, ситуація не вирішена. Колишній очільник уряду - Володимир Гройсман запитав у керівника УГВ, як вони бачать ситуацію, на що Олег Прохоренко відповів, що як уряд вирішить так і буде. Уряд прийняв рішення виставити шельф по УРП. І коли навесні до нас прийшов проект на погодження, то поки ми набивали координати, уряд прийняв і опублікував рішення про проведення конкурсу.

- І це знову-таки, як я розумію, до питання як регулятор регулює…

- Так. Я побачивши цю публікацію в «Урядовому кур’єрі», покликав геологів і запропонував, давайте ми співставимо координати, глянемо, що Мінпаливенерго виставило? Коли ми нанесли координати, то побачили, що ділянка «Дельфін» накладається на 5-ть діючих ліцензій, небагато накладається від 300 до 600 метрів, але по міжнародному праву там є діючі ліцензії.

- Вже конфлікт…

- Я написав листа, що є некоректність прописаних координат і потребують внесення змін. Це перше питання і друге, те, що ми не погоджували даний проект постанови про оголошення конкурсу по «Дельфіну». Але він все рівно пішов. Розглядався, виносився, був навіть визначений переможець – компанія Trident Acquisitions. Хоча вже у вересні місяці, ще будучи на посаді, я візував постанову кабміну, яка скасовувала проведення конкурсу.

- Його ж визнали таким, що не відбувся…

- Це можна визнати тільки розпорядженням Кабміну, а ще тиждень тому такого розпорядження не було.

- В ЗМІ вже були повідомлення і скасування конкурсу розглядається як факт…

- Але розпорядження повинно бути опубліковано, а його немає (8 жовтня Кабмін все ж таки опублікував постанову - ред.).

- І що робити далі?

- УРП – повинна бути зведена до мінімуму. Вона повинна бути задіяна або на шельфі, або у місцях які знаходяться недалеко від зони конфлікту на Донбасі. Все решта – лише аукціони. рішення.

- Чому?

- Тому що, до 1 грудня по 9-ти ділянках по яких були прийняті рішення про надання дозволу на основі УРП, треба підписати угоди. По 3-х ділянках – вже оголошений конкурс. Там подаються заяви, і це вже 12 ділянок відпадає. По «Дельфіну» потрібно спочатку завершити процедури, спочатку відмовити, далі скасувати рішення, а ще самого документа нема опублікованого. Та й самої комісії по УРП ще нема, не створена урядом.

- Якось дуже все традиційно виглядає, цілком по-українськи, незважаючи на новизну …

- На сьогоднішній день, виглядає все так, що міністр не може сам все вирішувати. Там має бути 5-ть заступників міністра.

- Апарат повинен працювати…

- Так і хтось повинен вирішувати ці питання. На рівні того, що хтось щось сказав, пообіцяв, то воно не проходить.

- Яке у вас відчуття, Україна на шельфі, ще буде видобувати колись, чи то все такі нездійсненні мрії…

- Якби було прийнято рішення в минулому році виставити шельф на аукціон, уже розпочався б видобуток. Тим паче, що був ряд компаній які дуже були зацікавлені виграти ряд ділянок по 1 тис км на аукціоні. Були конкретні пропозиції і прохання – виставте! Але ми всім відмовили, в зв’язку з тим, що уряд планував шельф на УРП. На мою думку, рішення в даному випадку повинен приймати тільки один регулятор – Держгеонадра - який займається як аукціоном так і конкурсом.

- Ви маєте на увазі, що спочатку треба визначитися з повноваженнями організаторів?

- Саме так. Наразі така форма як УРП – вона повністю скомпрометувала себе.

- Ну, це ж не перший раз… Ми і з Vanco скандали пам'ятаємо…

- На мою думку УРП як вид надання спецдозволу неефективний. Більше того, визнавати переможцем по тому, що хтось там сказав, що я там вкладу у видобуток за 5 років стільки-то, просто неможливо – це все суб’єктивне рішення. На мою думку є чіткий підхід – хочеш вкладати кошти? Зайди на аукціон і придбай. Купиш, потратиш 20-30 млн гривень і якщо ти потратив такі кошти, то ділянка в тебе не буде спляча. А це уявіть собі ситуацію, чому не працює Shell, Chevron і інші? Тому що ділянки були надані безкоштовно! За участь платиться 300 тис грн.

- Дня них це копійки…

- А далі нехай полежить. Не виконується програма! Не виконується угода! Компанії прийшли, потім передумали і вийшли, а так не повинно бути. У компанії повинен бути чіткий розрахунок і кошти, для того щоб вести діяльність і організувати видобуток. Нам не потрібно, щоб заходили іноземні компанії просто подивилися як свого часу Shell і Chеvron. Чи в аналогічній ситуації в Румунії – ExxonMobill зайшов, потім передумав і вийшов звідти.

- І як бути?

- На мою думку, в нинішній ситуації не потрібно гнатися за великими гравцями. Потрібно орієнтуватися на ті компанії на ринку видобутку, які мають бажання і кошти, щоб вкласти в купівлю ділянки, геологічне вивчення і видобуток. І байдуже, яка це буде компанія – велика, чи маленька.

- Ви вірите в видобуток на українському шельфі?

- В цілому, перспективи на шельфі є. Потрібна лише політична воля, бо перспективи там значні і можуть сягати до 300 млрд м куб газу. Окрім того, там не лише газ, там і нафта може бути і конденсат. Причому, порівняно невеликі глибини, всі можливості для того щоб зробити геологічне довивчення і розпочати буріння.

- Зараз пішли розмови про підвищення рентних платежів на видобуток, зокрема вуглеводнів, на скільки це виправдано?

- В останні роки, коли ми почали йти до відкритості, коли відкривали власників, надходження по податках, поповнювали місцеві бюджети, давали компаніям розвиватися, то все таки досить нормально було організоване оподаткування.

- Це з 2018 року?

- Так компанії побачили куди йдуть їхні рентні платежі. Вони зменшилися але кошти залишаються в громадах, чітко видно куди вони пішли. Чітко вказано, що нові свердловини платять рентні платежі в два рази менші, а надглибокі свердловини – більше 6 тис метрів – вони платять ще вдвічі менше. Себто, компаніям цікавіше працювати. І в той час, коли вартість вуглеводнів в світі падає, а ми ще з другого боку починаємо кампанію за збільшення ренти, а далі виставляємо ділянки для видобутку, шельф, то виникає питання, а хто сюди прийде? У нас компанії з іноземним капіталом звикли працювати коли рентабельність складає від 50%.

- Менше їм просто не цікаво…

- Так, тому вони і не заходять сюди. Бо їм щоб отримати 50-70% рентабельності треба спочатку провести геологічне вивчення, пошукове буріння, вкласти в інфраструктуру. І говорити про те, що при таких умовах до нас прийдуть? Не прийдуть. Норвегія, он наскільки потужна країна в сфері видобутку вуглеводнів, а свої активи на шельфі продає. Румунія відмовляється. Франція теж припиняє видачу нових спецдозволів.

- Чому відмовляються? Кампанія щодо змін клімату?

- Всі думають про екологію.

- Ну так природній газ, порівняно чисте екологічне паливо… Принаймні порівняно з вугіллям…

- Свого часу коли на РНБО ми обговорювали екологічні викиди і встав один професор і каже, ви ж розумієте, що найбільші екологічні викиди здійснює населення. В 1990 році у нас було 52 млн населення – то це були одні викиди, в 2019 році – нехай 40 млн, то екологічні викиди на порядок менші. Тому, коли ми говоримо, про забруднення, то у нас зараз показники набагато кращі ніж були в 90-му році. Разом з тим, треба зазначити, що ми активно видаємо спецдозволи на вуглеводні. Якщо в 2017 році у нас було 420 спецдозволів, то зараз 597.

- Є ж питання енергетичної безпеки…

- Так. Але гаслами її не досягнеш. Потрібно вкладати кошти і отримувати прибуток. Якщо ціна газу падає і це правда, то ніхто особливо вкладатися у видобуток не буде.

- Окрім того, коли приймався цей закон про стимулювання видобутку і зменшення податкового навантаження у 2018 році, то мова йшла про те, що це на 5 років. Ще два не пройшло і вже заговорили про зміни…

- Це говорить про те, що наша держава не має чітких правил і все змінюється із зміною уряду. Тому то на протязі двох років коли керував Держгеонадрами, то пробував змінити порядок надання спецдозволів який регламентується постановою №615 і порядок поводженння з геоінформацією, який також регламентується постановою №848. Ідея полягала в тому, що забрати з постанов і перенести в Кодекс про надра.

- Щоб складніше було так часто змінювати…

- Так.

- Хоча, он обсяг ренти прописаний в законі, але враховуючи, що є більшість в 252 голоси, то можна голоснути…

- Але ж не кожним засіданням Кабміну, яким можна змінити постанову №615. Ми хотіли це перенести в Кодекс, складали його, 2 чи 3 рази направляли в Мінприроди на узгодження, але кожного разу його повертали. Зрозуміло, що регулятор – Держгеонадра – нічого не може зробити без органу який має законодавчу ініціативу. На мою думку, якби Регулятор був виведений з-під міністерства, а напряму підпорядкований Кабміну, то було б набагато простіше, природніше і всі управлінські процеси рухалися б набагато швидше. І зараз у нової влади є можливість обрати на конкурсі і призначити свою людину, яка може вносити всі ці зміни, щоб ефективно працювала вся система надрокористування.

- Себто, статус Держгеонадр треба підвищити незважаючи на те хто ним буде керувати?

- Так. Тому що Регулятор на сьогоднішній день нічого не може зробити, ні реформування, ні ініціювати зміни в законодавстві. Все тільки через прохання до Міністерства. Себто думка керівника цієї Служби, нічого не вартує без думки міністра. Якщо міністр каже «так», то воно рухається, якщо «ні», то буде стояти. На мою думку, можна проголошувати будь які гасла про економічне зростання, але питання в тому, як це зробити? Переконаний, що в кожному центральному органі виконавчої влади люди бачать, як покращити систему управління. І якщо в людини працюють мізки не тільки на те, щоб вкрасти, чи здійснити корупційну схему, тоді вона знає як вийти з ситуації, обрубати те, що стримує галузь. На мою думку, так, шляхом проведення відкритих аукціонів, можна покращити ситуацію в надрокористуванні. Є ще одна річ, зокрема 4 тисячі діючих спецдозволів які потрібно обслуговувати. І я вважаю, що найбільший здобуток цієї Служби за останні два роки, це те, що під вікнами ніхто не стояв з акціями протесту.

- Це через те, що комусь дозвіл не продовжили?

- Ні. Питання не в тому. Ми системно працювали з конфліктними спецдозволами та конфліктними підприємствами. Коли у надрокористувачів були якісь проблеми, вони надсилали пакети документів, ми їх повертали і така практика тягнулась роками. Ми ситуацію ліквідували в корені.

- Як?

- Якщо у вас є питання, ви приходите, ми сідаємо разом, тільки врахуйте, що нам потрібен не безпосередній керівник компанії, а керівник і виконавець. Ми проходимо по всьому ланцюжку та вирішуємо проблеми крок за кроком. Зокрема, так було з УГВ, яке мало 200 спецдозволів, а потім з «Укрнафтою». Хоча вони довго ставилися до нас з недовірою. Тим не менше, проблеми з спецдозволами ми закрили і компанії могли спокійно працювати.

 

PS. Олег Кирилюк припинив трудову діяльність в Держгеонадрах з 25.10.2019р.