Михайло Падучак:

Михайло Падучак: "Тільки ринок і конкуренція можуть оцінити ефективність роботи"

Стало відомо, що сьогодні Михайло Падучак - директор з буріння "Укргазвидобування" залишає компанію. EXPRO поспілкувався з Михайлом і публікує бліц інтерв'ю стосовно даної ситуації, досягнень та про плани на майбутнє.

- Чому ви вирішили покинути УГВ?

- Це добре обдумане обопільне рішення. Складовими якого є цілий ряд факторів. Але щоби посянити ситуацію давайте повернемося на 3 роки назад.

- Що мотивувало вас тоді приєднатися до УГВ? Які були передумови цьому?

- Однозначно це - патріотизм, без пафосу, та професійний виклик побудувати сучасну функцію буріння і змінити власними руками цей напрям індустрії.

- Які найбільші досягнення вам вдалося зробити?

- Зроблено насправді досить багато, оскільки ми прийшли на повністю розбите і розграбоване дітище. І все ж таки, якщо виокремити, то це: переоснащення виробництва новим обладнанням, диверсифікований портфель бурових підрядників, швидке буріння, введення нових ефективних бурових сервісів, створені нові технічні компетенції для компанії, заміна стандартів та підходів до планування.

- Минулого року обсяги буріння УГВ досягли рекордного історичного показника проходки за рік - 313тис м. Завдяки чому вдалося досягти цього?

- Так, за цим показником ми дійсно поставили рекорд. Він має декілька складових: підвищення комерційної швидкості буріння старими (модернізованими) верстатами, залучення зовнішніх бурових підрядників: Бейкен, Кроско. Але проходка для нас ніколи не була самоціллю, це більше рудимент старого світосприйняття буріння.

Наш основний акцент роботи був завжди спрямований на підвищення швидкості та якості проведення операцій по спорудженню свердловин заради отримання максимального видобутку. Цьому є добре свідчення - це система преміювання бурових бригад, яку ми розробили та впровадили. Згідно діючої системи бурова бригада має можливість отримати додаткову винагороду за пришвидшення термінів спорудження/передачі свердловини. А також за перевищення показників очікуваного дебіту вуглеводнів. Аксіоматично це не діє якщо були порушення у сфері охорони праці і трудової безпеки або у замовника є претензії до якості спорудженої свердловини.

- Як би ви охарактеризували свою діяльність за останніх 3 роки в декількох словах ?

- Це був шалений забіг з перешкодами і на виживання. А якщо іншими словами - то це наймасштабніша трансформація в УГВ, котра була проведена і майже завершена.

- Чому майже ? Що не вдалося?

- Вважаю, що не достатньо вдалося перенавчити/підготувати бурові бригади до роботи з новим буровим обладнанням останнього покоління. І на це є декілька причин: рівень компенсації в державній компанії нижче ніж в приватних операторів такого ж класу обладнання. Темпи і масштаби навчання не були забезпечені в достатньому обсязі і вчасно.

- Чи не зупиняться реформи в УГВ за напрямком буріння з вашим відходом?

- Поживемо-бачимо. Буде все залежати від політичної волі керівництва компанії та розуміння специфіки ведення і розвитку даного напрямку бізнесу в заданих умовах ринку. Ми задали темп і напрямок, а як він буде використаний і реалізований - питання до наступного керівництва напрямку. Середовище ведення бізнесу кардинально змінилося. Без вжиття виважених, але радикальних кроків, в діючій ситуації, всі досягнення можуть бути обезцінені і не використані відповідним чином для подальшого розвитку.

- Що ви вважаєте найбільшим своїм досягнення?

- Найперше - це зміна парадигми мислення. Що не компанія творить успішних людей, а люди створюють успіх компанії. Йдеться не стільки про технічні досягнення та їх масштаби, а власне про нові цінності, які ми демонстрували. Я особисто майже все своє професійне життя працював в сервісному сегменті буріння, як на внутрішньому так і на міжнародних ринках, тому добре уявляю яким має бути замовник і оператор.

Ті поведінкові та ціннісні норми, котрі ми продемонстрували для учасників ринку і є найбільшим моральним досягненням. Це зокрема чесне та незаангажоване відношення до всіх компаній в не залежності від країни походження і величини компанії. Основним критерієм була відповідність технічним та кваліфікаційним вимогам, а не рівень особистих знайомств чи величина компанії. Так, це не всім подобалося, був спротив, чорнослів’я, і навіть особисті погрози членам команди, проплачена інформаційна кампанія проти того, що ми робимо і, що «дехто», хто не має відповідного обладнання та потужностей залишився не при справах, вимагаючи для себе та своїх бізнесів окремої протекції . Але в здоровому і зрілому ринковому середовищі це не викликає подиву.

Ви до прикладу уявляєте ситуацію коли приватні учасники ринку буріння пред’являють якісь претензії приватному оператору (скажімо ДТЕК чи Smart Holding)?

А у випадку з УГВ такі спроби здобуття протекції через різні коридори та кабінети були. Інша справа, що всі вони закінчувалися нічим, хіба що, максимум, черговою "зрадою" в соцмережах. А самій компанії вони завдавали багато клопотів . На мою думку, всі ці спроби були марними тому, що ми демонстрували абсолютно адекватну реакцію на них з точки зору відстоювання інтересів та максимізації вартості нашого акціонера - НАК «Нафтогаз», точніше народ України. Тут варто відзначити чітку і непохитну позицію менеджменту компанії .

Ця позиція була дійсно хорошою парасолькою для людей, котрі не боялися приймати непрості рішення і впроваджували зміни. Тому можу тільки з вдячністю відізватися про вище керівництво компанії, яке, на мою думку, особисто ніколи не мало такої «парасольки» від впливів на їхньому рівні зі сторони «високих кабінетів» та «поважних людей». Тому, резюмуючи сказане вище, хочу відзначити, що нам вдалося показати як має виглядати обличчя незаангажованого оператора (замовника), навіть якщо ти працюєш в жорстких умовах державного сегменту бізнесу з великим рівнем публічності та суспільної чутливості.

- Без чого це не було б можливим?

- Я б краще сказав «без кого». Тут вже потрібна персоналізація, звичайно це команда однодумців, яких я запросив в компанію з собою, це унікальні люди, котрі прийняли виклик доєднатися до компанії заради професійної та водночас патріотичної мети - відродити українську галузь буріння. Я вважаю, що нам це влалося. Хто б не прийшов після нас, в нього буде набагато кращий старт: нове обладнання, програмне забезпечення та стандартизація технічних процесів, що інтегровані в сучасний нафтогазовий ринок. Нам дійсно влалося сформувати команду професіоналів і чемпіонів своєї справи.

- Будучи директором з буріння ви мало критикували своїх попередників. Чому така скромність?

- На мій погляд, кожна адекватна критика має декілька задач: а) показати об’єктивний стан речей з усіма недоліками - для переосмислення і швидшого втілення змін; б) показати неефективність процесів, а не окремих людей - для зміни напрямку розвитку. Я вважаю, що попередники працювали в абсолютно іншій політичній та економічній ситуаціі, яку не коректно порівнювати з нашою.

У кожного був свій старт і свої особливості ведення роботи. Найбільше я схильний піддавати критиці процеси та дії, що робляться без глибокого розуміння суті процесів. Якщо менеджер найвищого чи середнього рівня не розуміє специфіки та деталей бізнесу в якому він працює - його рішення можуть дуже нашкодити компанії , а в рамках такого масштабу як УГВ - цілій індустріі. З другої сторони - хороші технічні спеціалісти на керівних посадах- зовсім не панацея для бізнесу, оскільки їхній рівень розуміння економічних та правових питань може мати також згубні наслідки для компанії та перекоси.

Я вважаю, що потрібно будувати добре збалансовану модель з достатнім представництвом обох напрямків компетенцій на всіх рівнях управлінської вертикалі від менеджера бурової установки і до наглядової ради компанії. Окремо потрібно мотивувати обидва напрямки керівників на здобуття кращих економіко-управлінських та нішевих технічних компетенцій відповідно. З розумінням цього, я особисто прийняв рішення підвищити свої знання в економіці та менеджменті через програму навчання адміністрування бізнесу МВА, що вважаю обов’язковим “must have” для управлінців та лідерів у бізнесі.

- Що на вашу думку не так в теперішньому УГВ? Що треба робити з бурінням далі?

- Перше питання я коментувати не буду. Вважаю це не етичним. На друге питання відповідь очевидна - навчати людей і виходити на зовнішні підряди на українському та міжнародному ринках. Тільки ринок і конкуренція можуть справедливо оцінити ефективність роботи будь-якого підрядника.

- Що збираєтесь робити надалі?

- Передовсім, я планую взяти деяку паузу, щоб приділити більше часу сім`ї, котра три роки мене бачила тільки по деяких вихідних і вечорами. Я маю компенсувати якось цей тимчасовий дизбаланс. За ці три роки з графіком роботи від 7:30 ранку і до 20:00-21:00 вечора, а також з моїм майже дворічним навчанням (магістерська програма МВА в KSE) і частими відрядженнями не завжди була можливість бути в сім`ї. Але це був свідомий вибір та можливість, і я вдячний своїй дружині за підтримку в цих питаннях.

- З ким особисто було легко працювати в рамках УГВ?

- Хороше питання. Я насправді не люблю персоналізації, але відзначу тих, з ким було приємно працювати і в кого я особисто чогось навчився. Це такі люди як: Боєв С.С. та його команда, Прохоренко О.В., Хоменко А.І., Стельмах Н.Г., Жданов А.В., Нагорняк Ю.М., Гайдаш В.О., Раздобарін С.М.

- Що стосується подальшої кар’єри, що плануєте робити далі, чи є вже пропозиції над якими задумуєтеся?

- Так звичайно, є декілька цікавих пропозицій, але оголошувати щось більше на даний момент вважаю передчасним. По житті в мене є два основних принципи відносно цього: бути завжди відкритим до нових пропозицій та ідей та доводити все до логічного завершення. - Це пропозиції з українського ринку чи з міжнарожного? - Одна із міжнародного, а інша з внутрішнього. Зараз український ринок має набагато ширшу пропозицію аніж 3 роки тому, в тому числі і більшою мірою завдяки проробленій роботі УГВ.

- Чи вернулися би Ви ще раз в структуру групи НАК Нафтогаз, через якийсь час?

- Думаю, що це малоймовірно, і саме питання не на часі. Зараз я б віддав перевагу приватному сегменту, де все можна робити і втілювати набагато швидше. Хоча, зарікатися не буду, так як в мене не залишилося ніякого негативу щодо компанії чи керівництва, все зрештою покаже час

- Що можете сказати наостанок, чи може вже і сказали , всім колегам та співробітникам УГВ?

- Я безумовно хочу всім подякувати за цей більше ніж трьохрічний марафон, для мене це передовсім цікавий досвід роботи в такому великому колективі, а також складні професійні виклики, з котрими ми стикалися досить часто. Не шкодую ні за одним днем проведеним в рамках компанії. Бажаю всім успіхів і процвітання!

Довідка EXPRO

Михайло Падучак - за освітою буровик, працює в індустрії 15 років (весь час в бурінні). Пройшов всі щаблі кар’єрного зростання від помічника бурильника до директорських посад в приватному та держсекторах на міжнародному ринку. Очолював напрямок буріння в УГВ з липня 2016р до вересня 2019р. За часів його управління напрямком була повністю переоснащено парк бурових верстатів, переведено на контракти більшість сервісних послуг при бурінні та досягнуті максимальні показники річної проходки за всі роки незалежності України.