IP Systems і Smart Tech: «Базовий функціонал для балансуючого ринку буде запущений до 1 липня»

IP Systems і Smart Tech: «Базовий функціонал для балансуючого ринку буде запущений до 1 липня»

На фото: директор IP Systems — Фюзі Акош (зліва) та генеральний директор Smart Tech - Герхард Бенкендорф (справа)

Реформа електроенергетичного ринку — складний процес, відповідальність за який несуть, як органи державної влади, так і велика кількість учасників ринку. Для того, щоб нова ринкова модель розпочала працювати, потрібно складне програмне забезпечення (ПЗ). Зокрема це платформа Market Management System (MMS) для балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та адміністратора розрахунків. За даний сегмент відповідає оператор системи передачі — ДП НЕК «Укренерго», який закупив це ПЗ у консорціуму компаній, до якого входять угорська IP Systems та австрійська Smart Tech.

ДП НЕК «Укренерго» кілька разів повідомляло про ризики для успішного та вчасного завершення цього проекту до 1 липня 2019 р., як це передбачено Законом «Про ринок електричної енергії». Серед основних причин — затримка погодження платежів для розробника з боку Міненерговугілля.

Про те, що вже розробив консорціум, чи буде конкуренція на балансуючому ринку, як буде функціонувати ринок допоміжних послуг та проблеми з недофінансуванням ExPro розповіли директор IP Systems — Фюзі Акош (Ф) та генеральний директор Smart Tech - Герхард Бенкендорф (Б).

Які роботи на сьогодні вже виконані?

Ф: Були розроблені детальні специфікації для комплексного рішення, засновані на існуючих в Україні Правилах ринку, а також на європейських стандартах, оскільки така вимога містилася в тендерній документації. Ми передали ліцензії на програмне забезпечення, впроваджена стандартна версія ПЗ, яке зараз знаходиться на етапі кастомізації. Також ми нещодавно передали перший модуль кастомізованих функцій — Формування та подання графіків, попереду модуль розрахунку небалансів та тестування прийняття даних комерційного обліку.

Б: Результатом роботи з розробки специфікацій, що тривала п’ять місяців, стало 700 сторінок документації.

Ф: Ми провели багато консультацій з учасниками ринку, регулятором, «Укренерго», експертами та представниками парламенту. Ми вже передали «Укренерго» стандартні продукти за основними модулями MMS, тобто продукти, які використовуються в інших країнах, і перейшли до кастомізації — адаптації продукту під потреби українського ринку (відповідність українському законодавству, переклад інтерфейсу на українську тощо).

Директор IP Systems — Фюзі Акош

Скільки, на вашу думку, відсотків робіт вже виконано?

Б: Функціонал стандартних продуктів, які передано «Укренерго», покриває приблизно 60% від необхідного обсягу. Залишилося виконати кастомізацію продукту під потреби українського ринку.

«Базовий функціонал, який необхідний для запуску ринку буде готовий до 1 липня 2019 р.»

Тобто, вже є необхідне ПЗ для запуску ринку електроенергії з 1 липня?

Ф: Базовий функціонал, який необхідний для запуску нового ринку в Україні, буде готовий до 1 липня, тобто до дати, передбаченої законодавством.

Що планується реалізувати найближчим часом?

Б: Зараз триває підготовка до початку взаємодії компаній, відповідальних за баланс, та операторів мереж з системним оператором. Йдеться про комерційний облік, а також формування та подання графіків. Не можна відправляти показники кожного лічильника окремо, їх треба накопичувати з різних точок обліку і відправляти разом агреговано. Наприклад, візьмемо одну мережу, в якій є три споживача, що обслуговуються одним постачальником. В ній оператор мережі повинен зібрати три показники, але до «Укренерго» надіслати лише одне агреговане значення на годину. Такий підрахований погодинний часовий ряд потребує унікального коду EIC (Z), який повинен надаватися «Укренерго».

Тут мається на увазі Датахаб?

Ф: Це питання не лише Датахабу. Для роботи платформи MMS потрібні дані обліку виробленої електроенергії, адже її ціна буде варіюватися в залежності від часу. Вартість електроенергії на оптовому ринку змінюється щогодини, тому необхідно знати, скільки електроенергії вироблено і спожито за кожну годину. «Розумні» лічильники встановлено лише у невеликої частки споживачів України. Зараз оператор розподільчих мереж знімає вручну показники зі звичайних (інтегральних — ред.) лічильників. В умовах нового ринку необхідно забезпечити прозорість цього процесу, розробити стандартизовані точніші профілі споживачів. Ці профілі споживачів дають можливість отримати погодинні дані від загального споживання протягом певного періоду.

Ф: Профіль — це характеристика споживання залежно від розміру, типу та розташування споживача. Сьогодні кожен ОСР може використовувати власну методологію складання профілів споживання та покриття втрат в мережі. ОСР має бути здатним подавати дані про щогодинне споживання всіх незалежних трейдерів (постачальників) у своїй мережі. Ми не можемо говорити про відкритий ринок, якщо лише один постачальник може забезпечити поставки споживачам в мережі. ОСР в таком випадку повинні надати доступ третім особам для здійснення постачання в межах своєї мережі.

Ф: Крім того, якщо питання відсутності профілів не буде розв’язане, ОСР зможуть дозволити змінити постачальника лише тим небагатьом клієнтам, які вже перейшли на «розумні» лічильники, або ж зміна постачальників буде обмежуватися споживачами, що безпосередньо підключені до ОСР та у яких він знімає дані обліку.

Це потрібно саме для балансуючого ринку?

Ф: Не тільки. Для всього ринку. Коли ми говоримо про «розумні» лічильники, ми говоримо про фактичне споживання. Для цього потрібне вимірювання, а не прогнози. Для розрахунку виміряного погодинного споживання в Угорщині використовують два профілі: щоб обчислити щоденне споживання на основі даних лічильника ми використовуємо річний профіль , а для розрахунку погодинних даних добового споживання ми використовуємо добовий профіль. Обидва профілі публікуються щорічно за групами споживачів, наприклад, домогосподарств у столиці. 

Профіль споживання

Необхідне погодинне вимірювання?

Ф: Так. Програмне забезпечення, а також правила ринку в Україні, базуються на погодинному обліку. Для балансуючого ринку потрібно ще детальніше. Зараз лише невелика кількість споживачів в країні охоплені «розумними» лічильниками. Тому, якщо ми говоримо про створення справедливого і прозорого ринку, то українські ОСР (обленерго — ред.) повинні забезпечити точність вимірювань у споживача – будь то за допомогою смарт-лічильників чи традиційних лічильників на основі профілів споживання.

Б: На першому етапі, ми не будемо говорити про те, що скрізь необхідні такі смарт-лічильники. Зараз мова йде про створення правил і профілів, які будуть достатньо точними і будуть засновані на попередніх обсягах споживання певного споживача.

Ф: Профіль також буде враховувати, яке обладнання споживає електроенергію. Тому дуже складно напряму перенести профілі з іншої країни в Україну.

Б: Якщо ми візьмемо будинок на півночі України і на півдні, то їх профілі споживання електроенергії будуть виглядати по різному, оскільки температурні режими в цих регіонах різні.

Ф: Також впливатиме на профіль і те, для чого саме використовується електроенергія: для приготування їжі, опалення, нагріву води тощо. Інша обставина — створення правил для учасників ринку, як необхідно створювати і використовувати профілі, це не входить до нашого проекту.

Для яких країн було розроблено подібне ПЗ?

Б: Австрія, Швейцарія, Німеччина, Македонія, Косово, Казахстан, Болгарія, Грузія.

«Загальна проблема впровадження ринку для більшості країн – це зібрати всі дані»

Які особливості українського ринку в порівнянні з вищеназваними країнами?

Б: Здебільшого ми говоримо про іншу якість і швидкість впровадження ринку. Слід зазначити, що в Західній Європі все розпочиналося раніше. Тоді новий ринок запроваджувався поетапно, від генерації до великих споживачів і зрештою до домогосопдарств. Тобто запровадження ринку було еволюцією, а не революцією. Загальна проблема впровадження ринку — зібрати всі дані. Наприклад, в Казахстані, розробка ПЗ була 7 років тому. Поступово ми вводили його в дію. Доречно порівняти Україну з Казахстаном. Адже ми маємо географічно, територіально велику країну. Тому існує складність отримання з різних точок точних даних обліку. Але зараз ми використовуємо для України досвід, отриманий в Казахстані.

В наших умовах буде конкуренція на балансуючому ринку?

«Якщо ринок буде прозорий, то іноземні компанії почнуть заходити на нього»

Б: Якщо виходити з того, які розробляються правила ринку, то там буде конкуренція.

Ф: Ми, як розробники ПЗ, збудували, так би мовити, приміщення ринку. Побудували стіни, поставили прилавки, стільці, касові апарати та інше. Ми чекаємо коли туди прийдуть продавці і покупці. Але потрібно врахувати ще дуже багато інших факторів, щоб все це функціонувало. І це вже не наше завдання. Регулятор створює правила ринку, системні оператори надають дані, а також надають доступ до своєї фізичної інфраструктури тощо.

Б: Почати необхідно з того, що треба забезпечити прозорість ринку. На початковому етапі, можливо, буде не багато гравців. Однак, якщо ринок стане прозорим сам по собі, то інші компанії, навіть, іноземні, почнуть придивлятися і заходити на нього. І оскільки в довгостроковій перспективі ми працюємо на об’єднання з енергосистемою ЄС, то якщо ми будемо говорити, що внутрішня ціна, яка пропонується монополією висока, з Європи зайдуть інші постачальники та знизять її. З’явиться конкуренція.

Ф: Таким чином, конкурентний ринок сформує нижчу ціну, ніж визначить на початкових етапах монополія.

Скільки відсотків в новій ринковій моделі може припадати на балансуючий ринок?

Б: Це залежатиме від точності прогнозування. Наприклад, якщо я постачальник і маю 5 тисяч споживачів, то я повинен робити досить чіткий прогноз, який обсяг електроенергії цим споживачам необхідний. І тоді на основі цього прогнозу, я закуповую електроенергію на ринку «на добу наперед», на внутрішньодобовому, а також за двосторонніми договорами. Тобто метою постачальника має бути недопущення виникнення небалансів, адже це може коштувати дуже дорого.

«Не має такої ситуації, коли виробник каже: «Я хочу виробити 1000 кВт-год». Ринок, перш за все, зав’язаний на споживачі»

Зараз, в Україні альтернативна генерація майже не прогнозує свій виробіток і не зважає на показники попиту електроенергії. Це погано для балансуючого ринку?

Б: Виробник має генерувати рівно стільки електроенергії, скільки може спожити ринок, а не навпаки. Не може бути такої ситуації, коли виробник каже: «Я хочу виробити 1000 кВт-год» і все. Тому якщо, виробник не знаходить достатньо споживачів (щоб продати всю електроенергію, яку він здатен виробити — ред.), то, відповідно, повинен виробляти менше, адже ринок зав’язаний на споживачі.

Яка основна функція ринку допоміжних послуг та хто буде його учасником?

Б: Основні учасники — електростанції. Але тут існує можливість участі споживача. Скажімо, певні споживачі зможуть запропонувати послуги з балансування шляхом повного або частковго відключення обладнання. Допоміжні послуги — це також регулювання частоти. Тобто, виділяється певний резерв потужності, і якщо виникають якісь коливання частоти, то він застосовується.

Як буде відбуватися регулювання частоти в новому ринку?

Б: Будуть проведені тендери на резервну потужність і незалежно від того, чи буде вона використана чи ні, «Укренерго» все одно буде платити за неї. Це свого роду страхування. На основі цих резервів диспетчерський центр «Укренерго» зможе здійснювати регулювання.

Тобто блоки теплової генерації?

Б: Так. Але найбільш оптимальними будуть станції, які використовують природний газ і гідроакумулюючі станції. В Україні зараз швидкореагуючих станцій дуже мало. Це може вплинути на ціну.

Яка частина робіт зі створення ПЗ для балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та адміністратора розрахунків недофінансована з боку України?

Ф: За виставленими рахунками ми досі не отримали майже $2 млн. Останню оплату було виконано ще минулого року. Кінцевий термін останнього рахунку, який ми виставили, закінчився ще в листопаді.

Б: Тут буде доречно сказати, що «Укренерго», як наш замовник, є надзвичайно задоволений нашою працею. Всі роботи приймаються, підписуються зі сторони компанії. Єдиного підпису, якого бракує, – це підпис міністра енергетики та вугільної промисловості.

Світовий банк контролює цей процес?

Ф: Ми точно не можемо сказати. Сподіваємося, що Світовий банк вплине на цю ситуацію. Зі свого боку, ми їх проінформували.

Коли ця ситуація має бути вирішена?

Ф: Сподіваємося, що цього місяця (кінець березня – ред.). Якщо через декілька тижнів не відбудеться вирішення даної проблеми, то ми будемо вимушені думати про якісь наступні кроки.

Які саме, припинення співпраці з Україною?

Ф: Все можливо.

Чи чули ви про можливий перенос дати впровадження нового ринку електроенергії?

Ф: Ми чули про таке. Це не обов’язково має бути щось негативне. Як пан Герхард згадував, в європейських країнах формування ринку відбувалося поступово протягом декількох років. Можливо так буде краще. Але це жодним чином не впливає на оплату наших рахунків та розробку нами ПЗ. З нашого боку, не важливо коли буде впровадження ринку. Наше завдання – здати ПЗ у встановлені терміни і відповідно отримати оплату.

Б: Також, варто згадати Австрію, де певний період існували обидві моделі ринку. Тобто, нова платформа деякий час існувала в тестовому режимі.

Як вам співпраця з «Укренерго»?

Б: Дуже добре.

Ф: Все добре, в «Укренерго» працюють професіонали, експерти своєї справи.

Ярослав Самолюк