Drowning in debts: ринок електроенергії зав'яз у боргах

Drowning in debts: ринок електроенергії зав'яз у боргах

Влітку на ринку електроенергії питання боргів перед виробниками за «зеленим» тарифом набуло особливої гостроти, для його вирішення було підписано меморандум між Кабміном та інвесторами в результаті прийнято закон про реструктуризацію «зелених» тарифів. Держава зробила ще ряд кроків, але вони виявилися далеко неповними і фінансовий дефіцит на ринку був не тільки не подоланий, але й продовжує наростати «лавиноподібно» з кожним місяцем і вже перевищив за 20 млрд грн. Ситуація загострюється ще й на фоні надання привілеїв для окремих гравців ринку. Для вирішення питання необхідно застосувати комплексний підхід та солідарно дотримуватися фінансових виплат. Про особливості боргів на ринку електроенергії та можливі шляхи їх подолання читайте в матеріалі агентства ExPro.

 

Після тривалого періоду неконструктивного діалогу за участю ексміністра енергетики Олексія Оржеля та зі зміною керівництва Міністерства енергетики врешті-решт інвестори у ВДЕ та Кабінет міністрів знайшли спільну точку зору та в середині червня підписали Меморандум. Інвестори погодилися на зниження «зелених» тарифів, а держава взяла на себе зобов’язання покращити фінансовий стан ДП «Гарантований покупець» та налагодити виплати «зеленій» генерації. На виконання меморандуму, парламент у кінці липня вніс зміни в законодавство та закріпив у ньому основні положення меморандуму. Хоча частина інвесторів і не погодилися з внесеними правками, прийняття законодавчих змін та початок їх імплементації характеризувалося як крок вперед.

Проте, прийняття закону не стало панацеєю, адже у його тексті вже були закладені ряд майбутніх проблем. Згідно з законом, гроші для виплати інвесторам у ВДЕ має збирати НЕК «Укренерго» через тариф на передачу, але народні депутати одразу передбачили виключення – групу металургійних підприємств, які мають низькі викиди СО2 і є великими споживачами (так звана «зелена електрометалургія»). Крім того, закон дозволив покривати частину фінансового дефіциту «Гарантованого покупця» з державного бюджету (у розмірі не менше 20% від вартості «зеленої» електроенергії), але для того, щоб ця норма запрацювала необхідні зміни в закон про держбюджет, які ще не внесені і лише плануються на 2021 рік.

Влітку могло скластися враження, що значний пул проблем на ринку електроенергії вирішено, але це зовсім не так: досі не вдалося відновити фінансовий баланс перед інвесторами у ВДЕ («Гарантований покупець» розраховується зі значною затримкою, він зміг сплатити 100% рахунків за серпень лише 1 жовтня, а за вересень рівень розрахунків доходить лише до 30%. «Укренерго» станом на 22 вересня винне йому 28,5 млрд грн в рамках ПСО для потреб ВДЕ, а також населення), крім того, «Гарантований покупець» боргує мільярди гривень «Енергоатому» та сотні мільйонів «Укргідроенерго». В цей же період, «Енергоатом» звітує про неможливість розрахунків з підрядними організаціями, а європейські та українські банки не спішать кредитувати «Укренерго», через провалений депутатами законопроект про держгарантії і так далі. Ряд проблем можна ще сміливо продовжувати, але про все по черзі.

Борги перед «зеленими»

Найбільшою фінансовою проблемою на ринку електроенергії на сьогодні є борг з боку «Гарантованого покупця» перед виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом. Станом на 1 жовтня, «Гарантований покупець» протягом 2020р виплатив виробникам з ВДЕ 13,82 млрд грн, але це всього лише 38,9% від суми, яка мала бути сплачена. Таким чином, «Гарантований покупець» боргує «зеленим» виробникам 21,7 млрд грн. Підприємство говорить, що джерело для погашення боргів – «Укренерго» (21,7 млрд грн). В підприємстві вже заявили, що станом на кінець 2020р фінансова ситуація навряд чи буде вирівняна та озвучили ймовірні суми дефіциту коштів.

«Загалом дефіцит коштів, який передбачений меморандумом до кінця 2020р, становить 18,8 млрд грн», - сказав 17 вересня директор «Гарантованого покупця» Костянтин Петриковець.

Він уточнив, що 9,8 млрд грн – це дефіцит оплати поточних рахунків і 9 млрд грн - дефіцит для погашення 40% боргу, який накопичився до підписання Меморандуму між інвесторами у ВДЕ та Урядом. При цьому, зі згаданих 9,8 млрд грн, 1 млрд грн – взагалі не мають джерела покриття.

Наступний рік, за оцінками Петриковця, буде ще гірший: виробництво електроенергії з ВДЕ прогнозується на рівні 15,6 млрд кВт-год (на 37% більше прогнозу на 2020р), вартість цієї електроенергії буде становити 61 млрд грн, а сума, якої буде не вистачати «Гарантованому покупцю» і яку він перевиставить на «Укренерго» складає біля 41 млрд грн.

Згідно чинного законодавства, як нинішні, так і майбутні борги перед «зеленими» мають два джерела покриття – тариф на передачу системного оператора та прибуток «Гарантованого покупця» від торгівлі на вільному ринку. Одразу зазначимо, що ці джерела нерівноцінні, особливо у світлі останніх змін до механізму ПСО. В результаті цих змін «Гарантованому покупцю» залишили для перепродажу лише «зелену» електроенергію, середня закупівельна ціна якої становить 4,2 грн/кВт-год, згідно даних НКРЕКП за 2 кв 2020р, а ціна на ринку «на добу наперед» на сьогодні коливається в діапазоні 1,3-1,5 грн/кВт-год.

Таким чином, основним джерелом виплат для інвесторів у ВДЕ є кошти закладені в тарифі на передачу «Укренерго». Системний оператор вів переговори з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком щодо залучення кредитів для погашення боргу, який сформувався перед «зеленою» генерацією до прийняття закону про реструктуризацію. На сьогодні, переговори поки не увінчалися успіхом, оскільки загальна фінансова ситуація не стабілізована, борги продовжують наростати.

«Сьогодні ми розуміємо, що він (Меморандум – ред.) не виконується. Рівень платежів не повний… Дуже низька ймовірність того, що рівень платежів буде покращено у вересні й в наступні місяці», - саме так 18 вересня прокоментувала причини відмови кредитувати «Укренерго» асоційований директор, старший банкір Департаменту енергетики ЄБРР Ольга Єрьоміна.

17 вересня Верховна Рада не прийняла законопроект, який дозволив би Кабміну надати «Укренерго» державні гарантії для отримання кредиту. На жаль, в сесійному залі не знайшлося достатньо голосів на підтримку цієї ініціативи, більше того під час голосування в залі був відсутній народний депутат від фракції «Слуга народу», голова комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус, який мав би бути основним лобістом цього закону.

Гасіння пожежі за рахунок непобутових споживачів

Якщо кредитування «Укренерго» поки залишається під питанням, самостійний трейдінг «Гарантованого покупця» теж не розв’язує проблему, залишається покласти всі витрати на придбання «зелених» кіловат-годин в структуру тарифу на передачу. Після обговорення з учасниками ринку, в системному операторі розрахували який має бути тариф у 2021р. Згідно останніх розрахунків «Укренерго» тариф треба збільшити у 2 рази – до 501,03 грн/МВт-год, при цьому для нещодавно створеної категорії підприємств «зеленої електрометалургії» (4 заводи) пропонується тариф у розмірі 91,73 грн/МВт-год. Також в «Укренерго» озвучувалися пропозиції підняти тариф на передачу вже з листопада цього року для виправлення вкрай складного фінансового становища компанії (кредиторська заборгованість перевищує 20 млрд грн).

Разом з тим, виконавча влада не полишає можливості виправити боргову ситуацію нетарифними методами. Зокрема, 29 вересня т. в. о. міністра енергетики Ольга Буславець закликала парламент найближчим часом повернутися до питання можливості надання держгарантій для «Укренерго». Також декілька нардепів від фракції «Слуга народу» запропонували здійснити емісію ОВДП вже у цьому році на 19,6 млрд грн для фінансування дефіциту системного оператора.

Тариф на передачу вочевидь прийдеться підіймати. Рішення про нові ставки тарифу на передачу приймає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остання мала б докласти максимум зусиль, щоб мінімізувати ріст тарифу. Це можна було б зробити, наприклад, за допомогою зменшення зобов’язання «Укренерго» купувати технічні втрати на ринку «на добу наперед», де останнім часом підросли ціни, або ініціювати збільшенні цін для населення. Взагалі, досить часто комісія приймає рішення у режимі «гасіння пожежі». Наприклад, регулятор встановив price caps на балансуючому ринку на рівні мінус 45% від ринку «на добу наперед», щоб посилити відповідальність тих, хто на нього «випадає». В результаті це рішення зачепило інтереси постачальників балансуючих послуг, зокрема, компанії «Донбасенерго», яка захистила свої бізнес-інтереси в судовому порядку та тимчасово скасувала таке рішення регулятора. Прикладів такої не збалансованої політики регулятора досить багато, хоча і поступовий рух до фінансової моделі ПСО, яку задекларувала комісія, варто підтримати. 

«Вдалий» трейдинг

З початку вересня «Енергоатом-Трейдінг» почав продавати електроенергію (дуже великими лотами - 1000 МВт-год кожен) за двосторонніми договорами приватним компаніям, які пов’язують зі сферою впливу бізнесмена Ігоря Коломойського. При цьому, продажі здійснювалися за ціною на 25% менше стартового значення. Найяскравішими торгами став аукціон 11 вересня, коли двомісячний обсяг роботи одного атомного блоку був проданий одному гравцю – компанії «Юнайтед Енерджі».

Мало того, «Енергоатом» зробив такі умови аукціону, що всі інші малі та середні трейдери, які пропонували навіть вищу ціну, все одно не мали можливості придбати його електроенергією, адже необхідно було внести авансовий платіж - розміром у сотні млн грн, що є непідйомною сумою для компанії «середньої руки». Трейдери масово закликають «Енергоатом» зменшити обсяг лотів.

Пояснюючи доцільність своїх дій, «Енергоатом» пізніше повідомляв, що зробив такі умови, для того, щоб покупці не перепродавали його електроенергію на ринку «на добу наперед». Разом з тим, у відповідь на запит агентства ExPro, компанія визнала, що умови двостороннього договору для усіх її покупців не містять вимоги щодо обмеження можливості подальшого перепродажу. Виникає питання, а для чого тоді компанія вела таку торгову політику?

Після аукціону 11 вересня одразу слідувала реакція з боку Міненерго, зокрема, т. в. о. міністра Ольга Буславець доручила своєму заступнику Юрію Бойко зібрати аукціонний комітет для внесення змін до регламенту аукціонів, щоб усунути можливість «абсурдних дій учасників».

В свою чергу нардеп Андрій Герус, написав пост в соціальній мережі Facebook, в якому засудив такі продажі державної компанії та зазначив, що він готовий перейти до дискусії щодо цього питання. Таку реакцію Геруса на події на ринку можна назвати класичною, проте, перебуваючи на владній посаді, варто було б запропоновувати більш радикальні кроки, замість посту в соцмережі.

Особливі споживачі

Для розв’язання перелічених фінансових проблем на ринку необхідно розробити певний механізм, але розробивши останній, де гарантія, що всі учасники ринку будуть його виконувати? Яскравий приклад тому - поведінка феросплавних підприємств, які входять до складу бізнес-групи «Приват». Наприклад, «Нікопольський завод феросплавів» та «Запорізький завод феросплавів» у другій половині 2019р відмовилися сплачувати тариф на передачу, який затвердила НКРЕКП після запуску нової моделі ринку і який мав би фінансово допомогти збалансовувати ринок та фінансувати «зелену» генерацію. Ці підприємства оскаржили в суді відповідні постанови регулятора (судова тяганина триває і досі).

За даними джерел агентства ExPro на ринку, «Нікопольський завод феросплавів» протягом липня-грудня 2019р недоплатив «Укренерго» (якщо використовувати для розрахунку встановлені у відповідний період НКРЕКП тарифи) біля 238 млн грн, а колеги-металурги із Запоріжжя – біля 95 млн грн. Це лише два окремо взятих підприємства. Як повідомили джерела в системному операторі, протягом 2020р феросплавна група вже сплачує повний тариф на передачу, а саме, чинну ставку 240,23 грн/МВт-год. Проте, нещодавно запропонований, в черговий раз підвищений тариф на передачу, ймовірно, знову стане предметом інтересу юристів феросплавних підприємств. Бізнес-інтереси цих підприємств зрозумілі – їх сумарне споживання сягає до 6% у загальному балансі України, а тому вони будь-якими шляхами намагаються мінімізувати свої витрати, але це робиться за рахунок інших споживачів електроенергії, які не мають таких інструментів захисту своїх інтересів . На захист останніх мали б активніше витупити НКРЕКП та парламент в особі голови енергокомітету Андрія Геруса, засновника Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг.

Ще одним цікавим фактом є те, що під час голосування у другому читанні закону про реструктуризацію «зеленого» тарифу, пан Герус однією із перших правок виніс на голосування правки, згідно яких, для сталеплавильних підприємств, які здійснюють викиди до 250 кг вуглекислого газу при виплавленні електродуговим методом 1 тонни готової продукції, буде застосовуватися тариф на передачу, який не враховуватиме витрати «Укренерго» на виплати за «зеленим» тарифом (більша частина від тарифу, в структурі тарифу на передачу на 2021р складе - 77%). Під термін «зелена електрометалургія» підпадає лише 4 заводи («Дніпроспецсталь», «Дніпросталь», «Азовелектросталь», «Електросталь»), річний обсяг споживання останніх становить 878,4 тис МВт-год. Завдяки такому прецеденту, виникає можливість запуску ланцюгової реакції у вигляді відмов від сплати повного тарифу серед інших споживачів, продукція яких не спричинює значні СО2-викиди. Для цього необхідно буде внести деякі зміни в поточне законодавство, але що може завадити іншим бізнес-групам це зробити? За інформацією джерел на ринку, феросплавні підприємства вже висловлювали подібні думки на робочих групах в Мінекономіки.

В одному зі своїх інтерв’ю, голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомив, що через «зелену» металургію системний оператор недоотримає біля 100 млн грн у 2020р (лише за 4 місяці після прийняття закону). Таким чином, криза неплатежів виробникам за «зеленим» тарифом, буде тільки посилюватись, що буде гальмувати розвиток відновлюваних джерел в Україні. Кудрицький при цьому наголосив, що сама норма закону є несправедливою.

«Я вважаю цю норму глибоко несправедливою, такою, що, по суті, ставить в нерівні умови різних споживачів… Оскільки той обсяг витрат, який є у нашому тарифі, він має бути так чи інакше все одно сплачений. Це означає, що ця пільга буде тягарем для інших споживачів, серед яких не тільки інші виробничі промислові підприємства, а також школи, дитсадки, лікарні, малий і середній бізнес», - сказав голова правління «Укренерго» в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор».

Разом з тим, «Укренерго» має виконувати прийняте законодавство і в частині виплат відновлюваним джерелам, й в частині привілеїв для «зеленої» металургії. Тому компанія запропонувала проект тарифу на передачу на 2021р, в якому тариф для всіх звичайних споживачів пропонується збільшити більш ніж в 2 рази – до 501,03 грн/МВт-год, а для підприємств «зеленої» металургії пропонується знизити тариф - до 91,73 грн/МВт-год.

Комплексне лікування хвороби

Наведені розрахунки далеко не остаточні, адже вони мають узгоджуватися з іншими заходами для подолання фінансової кризи на енергоринку. Зайвий раз говорити, що масштабність фінансової кризи (протягом 2020р було накопичено понад 20 млрд грн боргів) потребує комплексного підходу – це і виділення коштів з державного бюджету у 2021р, що вже передбачено законодавством, і підвищення тарифу для населення, і в якості кінцевого елементу – підняття тарифу на передачу. Про необхідність підняття тарифу для населення (хоча б тих категорій громадян, які можуть заплатити ринкову вартість електроенергії), говорить той факт, що за даними НКРЕКП, 13 із 25 постачальників універсальних послуг продають електроенергію громадянам у збиток, купуючи у «Гарантованого покупця» за ціною, яка майже у 10 разів нижча від її біржової вартості (16 коп/кВт-год у 2 кв 2020р), навіть не враховуючи тарифів на транспортування е/е та податків.

Також треба не забувати про борги «старого ринку», який діяв до 1 липня 2019р, для цього Рада вже прийняла законодавство, яке зобов’язує Кабмін провести емісію ОВДП на суму близько 30 млрд грн і наповнити ними статутний капітал «Енергоатома» та «Укргідроенерго». Але, як повідомив у коментарі для агентства ExPro голова Департаменту аналітики інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій, якщо держкомпанії навіть отримають ОВДП, їм ще треба буде продати ці папери на вільному ринку. Швидше за все, це вдасться зробити лише за дисконтною ставкою, оскільки попит серед інвесторів на такі облігації помітно впав у порівнянні із 2019р, а тому, ймовірно, що ці компанії отримають менше за номінал.

Таким чином, всі державні органи та учасники мають долучитись до вирішення фінансової кризи, яка постала гострим питанням на ринку електроенергії. Поєднання зусиль та фінансової відповідальності необхідне для запуску комплексних фінансових механізмів (виплати з держбюджету, випуск ОВДП, видання державних гарантій, підняття тарифів, залучення кредитів від міжнародних та українських банків). Проте, будь-який запропонований план дій зможе повноцінно запрацювати лише тоді, коли всі державні органи (в тому числі НКРЕКП та енергетичний комітет ВРУ) будуть приймати професійні та злагоджені рішення, рівноцінні для всіх учасників ринку без виключення.

Дмитро Сидоров, Віталій Корнієнко