Артем Компан: «Ми підтримуємо лібералізацію ринку природного газу»

Артем Компан: «Ми підтримуємо лібералізацію ринку природного газу»

Директор ТОВ «ЄГАЗ» Артем Компан в інтерв’ю для ExPro розповів, що відбувається на ринку природного газу України та як уникнути помилок при переході від ПСО до вільного ринку та чому від відкриття ринку і чесної конкуренції виграє кінцевий споживач, який зможе обиратиме кращу ціну і кращий сервіс.

 

- Розкажіть, що з себе представляє компанія ЄГАЗ, яка вийшла на ринок?

- Це не нова компанія. Команда ЄГАЗ працювала на ринку поставок природного газу з 2013 року під брендом РГК-Трейдинг. Ми маємо диверсифіковані джерела постачання природного газу і продаємо на ринку як ресурс вітчизняних підприємств, так і ресурс іноземних компаній.

- А чому змінили назву?

- З 2014 року ми зайшли в процес анбандлінгу, що було пов'язано із запровадженням Другого енергопакету, лібералізацією ринку, вільним доступом до мереж транспортування і розподілу природного газу. В рамках анбандлінгу ми розділили активи за функціональним призначенням – на розподіл газу і продаж газу споживачам. Зараз ми завершуємо процес розділення. Регіональна газова компанія представляє інтереси операторів газорозподільчих мереж. Від облгазів були відокремлені газзбути, які займаються виключно продажем газу, як юридичним так і фізичним особам. Газзбути були визначені Урядом постачальниками газу за спецзобов'язаннями (ПСО). Вони чітко виконують свої функції і після скасування ПСО зможуть продавати газ споживачам на ринкових умовах. Спочатку газзбути переважно постачали населенню і ТКЕ ресурс «Нафтогазу». Починаючи з травня 2019 року ми почали частково заміщувати ресурс НАКу. На сьогодні ми не залежимо лише від «Нафтогазу» і, як я сказав, маємо диверсифіковані джерела постачання. ЄГАЗ - великий трейдер, ми маємо значну частку продаж на ринку і володіємо значним рівнем експертизи. Ми багато уваги присвятили розробці нормативної бази і зараз продовжуємо брати активну участь у обговоренні нормативних змін. Зараз співпрацюємо з профільним Комітетом Верховної Ради і НКРЕКП стосовно спрощення процедури зміни постачальника. У нас є ініціативи щодо роботи з боржниками, з проблемною заборгованістю і є розуміння того, як повинен працювати ринок природного газу.

Я вважаю, що на сьогодні наш ринок газу дуже ліберальний, особливо якщо порівнювати його з ринком електроенергії.

- Тим не менш, ключових гравців ринку можна перерахувати по пальцях однієї руки...

- На ринку газу вже у 2014 році ми мали сотні постачальників, які могли постачати газ юридичним особам. Процедура зміни постачальника, яка працювала з 2014 році, дозволяла вільно змінювати постачальника. Як результат, зараз на ринку існує близько 800 ліцензованих компаній з продажу природного газу. Багато з них «сплячі», недієздатні, а приблизно сотня є реально працюючою. Споживач газу у нас в країні сьогодні набагато вільніший у виборі свого постачальника, ніж споживач електроенергії. Зараз ми фактично стоїмо перед відкриттям ринку газу для населення – з 1 липня повинні бути скасовані ПСО (публічні спеціальні обов'язки) щодо постачання населенню. Скасування ПСО по постачанню газу для потреб виробників теплової енергії відкладено на рік – до 1 травня 2021 року.

- Які очікування від відкриття ринку? Немає побоювань, що якась частка клієнтів захоче змінити постачальника?

- Ні! Ми точно не боїмося відкриття ринку. Навпаки, повністю підтримуємо лібералізацію ринку природного газу. Але ринок не запрацює без впровадження певних речей. По-перше, без постачальника «останньої надії», який гарантовано забезпечить газом у разі відсутності у споживача свого постачальника, відмови або неспроможності цього постачальника забезпечити споживача ресурсом. По-друге, потрібні зміни механізму надання державної допомоги для соціально-вразливих категорій споживачів. Третя передумова - простий і зрозумілий механізм переходу споживача від одного постачальника газу до іншого. Четверта - механізм стягнення боргів з неплатників за спожитий природний газ потрібен працювати, а не бути чисто номінальним. По-п’яте, необхідно забезпечити рівний доступ постачальників до природного газу внутрішнього видобутку. Все це вкрай важливо зробити не відкладаючи до старту ринку.

Від відкриття ринку і чесної конкуренції виграє кінцевий споживач, який зможе обиратиме кращу ціну і кращий сервіс.

- Які нові сервіси компанії можуть запропонувати споживачам?

- Наприклад, постачальник може вийти до споживачів з більш широкою пропозицією – забезпечувати потреби споживача не лише у газі, а й в електроенергії. Постачальники будуть пропонувати різноманітні маркетингові продукти, які дозволять споживачу обрати найбільш зручний формат співпраці і обсяг споживання, тощо. Ми готові до цієї конкуренції, у нас розвинена роздрібна мережа відділень, є онлайн сервіси, мобільний додаток, через який можна сплачувати як за розподіл, так і за споживання газу. І ми бачимо багато нових можливостей в цій конкуренції за клієнта.

- Нещодавно була створена «Асоціація постачальників енергоносіїв», до якої увійшли газзбути, з тих регіонів де працює РГК, і в роботі якої ЄГАЗ наразі бере активну участь. З якою метою створено асоціацію?

-  Як я і говорив вище, останніми роками ми активно долучалися до розробки різноманітних нормативних документів, ми маємо бачення розвитку ринку і імплементації вимог Третього енергопакету, і ми хочемо доносити цю позицію спільними зусиллями до Офісу Президента, Уряду, народних депутатів, енергетичного регулятора, тощо. Але щоб тебе почули, потрібно щоб твій голос був достатньо гучним. А для того, щоб до тебе прислухалися, потрібно вести цю комунікацію з владою системно. Саме для цього і потрібна Асоціація. Наш бізнес - це роздрібна торгівля газом, ми не займаємося оптом. Більшість трейдерів працюють переважно на оптовому ринку, а це інший вид бізнесу. Ми маємо великий досвід саме у роздрібній торгівлі газом. Працюючи із газзбутами, ми цілком природньо заглиблюємось у важливі для кінцевого споживача питання, проблеми пов'язані з постачанням газу і, відповідно, намагаємося надати споживачам максимум зручних інструментів.

Одна з проблем, яка постійно знаходиться у нас в полі зору – низька платіжна дисципліна з боку споживачів. На сьогоднішній день це велика проблема.

- Наболіле питання…

- Так, і це не лише проблема газової сфери! Це проблема в цілому комунальної сфери.

- Що робити з тим, хто не платить? Відключати?

- Відключати – це вже зовсім крайній захід, особливо у скрутні часи, але й зовсім не платити за комунальні послуги категорично неправильно! Від неплатежів постраждає не лише постачальник, а й той хто знаходиться з іншого боку - виробник! Більше того, постраждає вся комунальна сфера, яка й так знаходиться у дуже скрутному становищі. А в комунальній сфері, між іншим, працює близько 250 тисяч людей. Тож якщо населення не буде платити за газ, за тепло, за електроенергію, то праця цих людей не буде оплачуватися і відповідна інфраструктура не буде належним чином обслуговуватися. Мова йде про безпечне функціонування енергетичних об’єктів.

- На цьому ринку завжди було складно забезпечити баланс інтересів ...

- Так! Але коли враховані інтереси всіх учасників - це працездатний ринок, там є конкуренція, постачальник може бути спокійним, що за свій товар він отримає вчасно гроші, навіть якщо щось сталося, то на ринку працюють механізми, які дозволяють стягнути борг. А споживач відповідально платить за ті товари, які отримує, і якщо він отримує товар неналежної якості, він має працюючі механізми захисту своїх прав.

- Уряд відтермінував скасування ПСО щодо населення на 1 липня. Ви вважаєте, ринок буде готовий відкритися через 2 місяці?

- Ідея ПСО полягала в тому, щоб соціально незахищені категорії громадян отримувати ресурс за ціною, яку визначала б держава. В свою чергу, принцип вільного ринку - це вільна ціна, яка формується на балансі між попитом і пропозицією. Проте, насправді ринок сам відрегулює ціну. Але, для цього він, по-перше, має бути готовий, повинен бути відповідний інструментарій, постачальники повинні мати відповідні процедури і інструменти. Потрібно підготувати споживача, щоб він міг скористатися всіма перевагами вільного ринку. Якщо говорити про ринок юридичних осіб, то цей ринок вже працює, тут у нас немає проблеми з регуляцією ціни на ринку і споживач бере ресурс у того, у кого він дешевший.

-  А з юрособами немає проблем із заборгованістю?

- На сьогодні рівень платежів газзбутам з боку юридичних осіб сягає майже 100%, з боку населення трохи менше - 98%, якщо не враховувати необґрунтовані борги, питання з якими потрібно вирішувати через механізм списання чи компенсації учасникам.

Проблема заборгованості обов’язково повинна бути вирішена.

- Себто, населення розрахувалося майже повністю?

- Так. Головне питання, в якому ми зараз розходимося з «Нафтогазом» - це їх бажання включити в законодавство норми, які б дозволили споживачу з наявністю боргів переходити до іншого постачальника. Відпустіть тоді тепловиків з боргами. У чому різниця? Давайте і на ринку електроенергії можна буде переходити до нового постачальника, маючи незакриті борги! Не можна застосовувати різні підходи - тут з боргами переходьте, а ось тут ні! Першими ж до нас прийдуть ФОПи і поставлять питання, чому мені, як фізичній особі можна, маючи борги змінювати постачальника, а як ФОПу не можна? Після ФОПів прийдуть великі компанії зі своїми великими боргами. Ми і так стикаємося з колосальними проблемами. Не потрібно загострювати ситуацію.

- Що ви маєте на увазі?

- Надаючи можливість змінити постачальника при наявності боргів, ми просто відкриваємо можливість взагалі не платити за спожиті ресурси.

- В умовах пандемії, падіння економіки і заробітку багатьох громадян, як можна допомогти тим, хто хоче платити, але не може?

- На нашу думку держава, в першу чергу, повинна чітко пропрацювати механізм субсидій. Особливо зараз, у зв’язку з пандемією коронавіруса, втратою робочих місць багатьма українцями, з погіршенням платоспроможності населення і виходячи з цих нових реалій визначати субсидії. На сьогоднішній день, зроблена дуже правильна річ – їх монетизація.

- Серйозно? Було ж багато критики?

- Монетизація працює! Ми переживали свого часу, що люди отримані гроші почнуть витрачати не за призначенням. Спочатку така проблема була, але потім внесли зміни у регуляторні акти і людина, яка отримувала субсидію, автоматично потрапляла в «простий» розрахунок де автоматично за формулою йому розраховувалася оплата за комуналку. Тому люди почали сплачувати доволі акуратно. Окрім того, люди зацікавлені в економії і дійсно почали рахувати скільки ресурсів вони використовують. Цей механізм можна ще доопрацьовувати, пропонувати людям більше можливостей, додаткові енергоефективні програми...

- Наприклад…

- Наприклад, прості і недорогі рішення, які дозволяють збільшити ККД котла, програми енергоефективності житла і т.і. Ще один момент, це додатковий захист отримувачів субсидій, які потрапляють у складну життєву ситуацію. Я маю на увазі такі ситуації коли або дитина народилася, або хтось в сім’ї захворів чи помер. І між вибором купити ліки або заплатити за комуналку - людина обере ліки. В такій ситуації людині потрібно запропонувати дешевий державний кредит. Умовно кажучи, я хочу розрахуватися, але у мене сьогодні немає грошей, дайте мені графік реструктуризації. І ось я погодив реструктуризацію боргу, отримав дешеву позику для комунального платежу, звісно, що це гроші видаються не під купівлю телевізора, це гроші виключно для сплати боргу по комунальним платежам.

Держава допомогла, система не постраждала і людина може спокійно жити і працювати далі. Інше питання, якщо хтось просто не хоче платити.

- І як тут бути?

- У випадку зі злісними неплатниками держава і постачальники повинні мати певні важелі. Адже постачальники газу на сьогодні практично не мають механізмів впливу на побутових споживачів. Йдеться не лише про відсутність технічної можливості проводити індивідуальне відключення споживачів у багатоповерхівках. Також майже не працює механізм примусового стягнення боргів з фізичних осіб. Сукупність цих факторів може призвести до колапсу на ринку природного газу, а погіршення рівня розрахунків може стати причиною збільшення цін на газ. На мою думку, більш ефективно на боржників можна впливати через певні обмеження їх прав та можливостей. Щось на зразок того, як зроблено у випадку з несплатою аліментів. Так, до боржників сьогодні можуть застосовуватися такі обмеження як заборона на виїзд з країни, заборона відкриття рахунку в банку, відмова в наданні нотаріальних послуг, заборона продажу рухомого і нерухомого майна, інформування при працевлаштуванні. Такі обмеження, на мою думку, є найбільш дієвим способом привчити споживачів більш відповідально відноситись до платежів за спожиті енергоресурси, що в свою чергу призведе до того, що вони будуть більш відповідально відноситись до їх споживання. Оплата комунальних  послуг нічим не відрізняється від сплати податків, покупки товару в магазині і т.д. За все, що споживаєш потрібно платити. Ми підготували пропозиції, необхідне рішення і комунікуємо на рівні парламенту і уряду.

- Чи може ринок бути відкритий без постачальника «останньої надії»?

- Ні, цього робити не можна. Держава повинна забезпечити, щоб були визначені постачальник «останньої надії», до якого зможуть звернутися ті споживачі, які залишилися без свого постачальника чи їх постачальник збанкротував, наприклад, і гарантований постачальник. Умовно кажучи, гарантований постачальник - для бабусь і дідусів, які не в стані слідкувати за ринком і хочуть мати гарантію, що вони не залишаться без газу. На гарантованого постачальника обов’язково повинен бути конкурс, тут не повинно бути монополії. Я неодноразово висловлювався за альтернативний варіант - визначення постачальника «останньої надії» в кожному регіоні окремо. Адже для постачальника «останньої надії» вкрай важливо мати представництва в регіонах для побудови нормальної комунікації зі споживачами. А оскільки на сьогодні в Україні немає такого постачальника, який би мав розгалужену мережу представництв в усіх регіонах, має сенс визначати постачальника «останньої надії» в кожному регіоні окремо.

- По функціоналу вони повинні відрізнятися?

- Так. Гарантований постачальник - це  крайній захід. І в Європі у такого постачальника завжди вища ціна, щоб стимулювати споживача йти в ринок і обирати. Я не думаю, що бажаючих виконувати цю роль буде багато. Щодо постачальника «останньої надії» -  це випадок, коли споживач не знайшов постачальника і з такими споживачами повинна працювати держава. Резюмуючи, хочу наголосити, що для скасування ПСО вкра    й важливо вирішити п’ять ключових питань. Перше - обрати гарантованого постачальника і постачальника «останньої надії». Друге - переглянути механізм надання державної допомоги для соціально-вразливих категорій споживачів. Третє – спростити максимально механізм переходу споживача від одного постачальника газу до іншого. Четверте – вирішити питання зі стягненням боргів з неплатників за спожитий газ. П’яте – забезпечити рівний доступ постачальників до природного газу внутрішнього видобутку.

- Їх можна вирішити до 1 липня?

- Ну у нас же турборежим ніхто не відміняв. Тож можливість вирішити їх є.